КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

Шановнi друзi, 
ми б хотiли представити Вашiй увазi наш ЕФЕКТИВНИЙ та НЕШКIДЛИВИЙ 
ДЛЯ НаВКОЛИШНЬОГО СереДОВИЩа засiб PROVEO star для листового живлення ycix культурних росл ин. 
Тепер Ви скажете: «Ще одна агрохiмiчна компанiя прагне переконати нас, що винайшла гарячу воду чи яйце Колумба». Однак: 

•    препарати, якi е ефективними та сильними повиннi мiстити небезпечну формулу i тому шкодять навколишньому середовищу,
•    препарати, що е нешкiдливi та нетоксичнi, як правило, неефективнi,
•    препарати, що е унiверсальними, не можуть рiвноцiнно позитивно впливати на всi культурнi рослини.

«То ж не морочте нам голови. Швиденько розказуйте, з чим прийшли, нехай iдемо робити щось корисне ! »

В принципi, Ви маете рацiю. Дуже добре бути обачними та мати критичний пiдхiд, аби не дозволяти iншим манiпулювати собою фальшивими iсторiями, якi неможливо втiлити в реальнiсть. 

Ось тому краще послухайте казку. Не можу стверджувати, що вона е правдива вiд слова до слова. Складнi речi можна пояснити простими, зрозумiлими словами, ми залишаемо слухачiв нашо"i казки вiльними та вiдкритими до власних роздумiв та розмiрковувань. Звiсно, ми не кажемо, що все знаемо. Дiйсно, навiть наймудрiшi з нас не можуть сказати, як все насправдi було i чому до сих пiр так вiдбуваеться. 

Дамо кожному можливiсть подумати над цим. 

Ось слухайте: 
Давним-давно, мiльйони рокiв тому, розпочалось спiльне жипя рослин i бактерiй. Цiлком ймовiрно, що спершу народились предки рослин, а потiм предки бактерiй та грибкiв. Справдi, вiд самого початку вони жили поруч один бiля одного. У них не було вибору. Вони залежали вiд тепла, вологостi, велико"i кiлькостi "iстiвних мiнералiв. «Зеленим дiдам» пiдходили сонячнi мiсця просто на рiвнi води, а «Слизовим дiдам» заважало сонячне промiння i тому вони ховались у теплiй багнюцi та пiд листям. Час спливав, предкiв ставало все бiльше i бiльше, дiйшли вони до мiсць, де не завжди було "iм комфортно. Температури змiнювались, падали метеорити, вибухали вулкани, цiлi континенти перемiщались вiд екватора до полюсiв. Вони перебували в печi впродовж сотень тисяч рокiв, потiм глибоко пiд льодом. Недаремно говорять: «Друзi пiзнаються в бiдi», i так сталось, що двi великi ciм'"i погодились допомагати одна однiй. 

«Зеленi дiди» завдяки фотосинтезу змогли добре спiвпрацювати з енергiею Сонця. Щоденно на одному гектарi вони отримували багато мегават енергП. Частину одразу з'i"дали, а iншу части ну помiщали в камеру у виглядi цукру, крахмалю та целюлози. 

«Слизовi дiди» не любили Сонце, але вони вмiли черпати та зберiгати енергiю земного ядра, розчиняти камiння кислотами та звiльняти анiони та катiони з електрично нейтральних сполук. Частину вiдразу з'i"дали, а iншу частину помiщали в камеру у формi пролiкiв аденозинтрифосфату (АТФ). 
Предки зрозумiли, що вони можуть допомагати. Вони вiдкрили сво"i склади. Обидвi групи органiзмiв отримали доступ до постачання eнepri"i з джерел, котрi до цього не були для них доступнi. 

1.    Бактерii" та грибки могли черпати енергiю Сонця, навiть коли i"x вбивало його пряме потрапляння, особливо смакували iiи цукор та крахмаль.
2.    Рослини могли черпати енергiю з ядра 3емлi, з мiсць, де iiи бракувало кисню та свiтла. Росли нам смакували катiони, анiони, а головне аденозинтрифосфат (АТФ).

Рослини навчились працювати в бiохiмiчному Цитратному (цикл Кребса) циклi, використовуючи унiверсальну «лопату» пiд назвою АТФ. Ця «лопата» знаходить дiрку в «огорожi» мiтохондрiально"i мембран и, забирае поживнi речовини з однiе"i сторон и так звано"i «огорожi» в шлунку рослинно"i клiтини (мiтохондрi"i) та переносить П на iншу сторону «огорожi». На однiй сторонi мембрани виникае недостача, а на iншiй надлишок. Неоднакова кiлькiсть поживних речовин на обох сторонах мембрани змушуе рослин постiйно доповнювати маленьку кiлькiсть поживних речовин iз корiння, а значну кiлькiсть речовин накопичувати у формi цукру. Чим бiльше е таких «лопат», тим швидше поживнi речовини протiкають через «огорожу», тим швидше рослина поглинае поживнi речовини з l'рунту протягом перiоду вiд початку посiву до збирання врожаю i, як результат, утворюеться бiльше цукру. Завдяки такiй «лопатi» АТФ виконуеться бiльше роботи. Бiльше роботи означае бiльшу кiлькiсть накопичено"i eнepri"i, бiльше поживних речовин отриманих з r'рунту та, як наслiдок, вищi показники врожайностi. 

Дорогi друзi, чи подобаеться Вам наша казка? 
Указку приходить криза i "ii завершення. Але не засмучуйтесь, вона матиме щасливий кiнець, аби дiтки могли спокiйно заснути. 

«Зеленi дiди» та «Слизовi дiди» ,незважаючи на значнi турботи та страждання, дожили до кiнця 20 столiпя. Спершу людина мучилась збиранням врожаю, потiм ручним оранням, конем, допоки не прийшла iз тракторами. 
Люди на прийшла на землю iз важкою технiкою, яка виштовхувала з r'рунту повiтря. Люди, конi та корови вже не давали гнiй до розорано"i борозни, навпаки, вони збирали не тiльки врожай, а й крали залишки бiомаси. «Слизовi дiди» не мали де жити, "iм не вистачало кисню, дощ "ix вимивав, тому що вони не мали бiльше гнилих листкiв, якими могли б прикритись, вони не мал и цукру, крохмалю та целюлози. Саме тому «Слизовi дiди» поступово вимирали. 
lз «Слизових дiдiв» виживають на таких r'рунтах лише найстiйкiшi та найагресивнiшi. Вони не чекають допоки рослина сама дасть цукор, крохмаль та целюлозу. Саме тому, щоб вижити, вони атакують росли ни та знищують "ix до закiнчення власного жипевого циклу. 

Але людина винахiдлива, вона використовуе пестициди, знищуе патогеннi органiзми. Тим самим ще бiльше руйнуючи рiвновагу, заганяючи «Слизових дiдiв" в кут. Даючи шанс все бiльш агресивним шкiдникам, на котрих не вистачае дiючих речовин пестицидiв. 

Саме тому людина винайшла генетичну модифiкацiю, щоб перешкодити голодним «Слизовим дiдам" атакувати живi рослини. Якщо "iй це вдаеться, то предки замикають сво"i склади i обидвi великi ciм'"i помирають. Людство поводиться як ненаситна, нерозумна жiнка, яка хоче зруйнувати давню дружбу. 

Люди на, котра живе на Землi в тисячi раз менше, анiж нашi казковi предки, не знае, наскiльки мiцним е зв'язок мiж тими друзями з найдавнiших часiв. Той, хто вмiе слухати, той почуе, як вони збираються дати нам пiд зад, забрати нашi домiвки, трактори, хлiб, наших дiтей зжiнками. 

У нас е шанс, ми всi знаемо, як це робити. Ми також повиннi щось дати нашим предкам i у нас е можливiсть багато чого в них навчитись. 

PROVEO star трiшки замiнюе вимираючих добрих «Слизових дiдiв». Даючи росли нам на листя пролiки АТФ. Це не е чужорiдна речовина, оскiльки всi «Зеленi дiди» знають П упродовж мiльйонiв рокiв. Добрих «Слизових дiдiв» ми ретельно вибираемо, виховуемо, дозволяемо "iм створювати АТФ та вбиваемо. Доповнюемо це поеднанням iнших добрих Слизовикiв, якi природно живуть на листках росл ин i знищують патогеннi грибки. Отже, даемо рослинi сигнал для того, щоб вона сама починала захищатись вiд патогенних органiзмiв. 

Таким чином, рослина краще протисто"iть клiматичним i пестицидним стресам. Шляхом усунення стресових чинникiв рослина впродовж бiльш тривалого часу пiд час вегетацП працюватиме на нас, утворюючи бiльше цукру, крохмалю, oлi"i та целюлози. Бiохiмiчнi показники рослини зростають. Симбiоз зелено"i маси та r'рунту, як показали резулыати тестувань, зростае. Було пiдтверджено вищу стiйкiсть до патогенних органiзмiв i покращення стану росл ин. 
Для досягнення вiдмiнних резулыатiв нам не потрiбно марнувати твердi добрива, непропорцiйно збiльшувати дозування пестицидiв або використовувати генетично модифiкованi кулыури. Це дiйсно працюе, переконайтесь Ви в цьому та кож, як переконалися ми. 

Не сумнiвайтесь в силах природи, слухайте голос наших 
Предкiв! Нехай ця казка мае щасливий кiнець! 
Ми радi спiвпрацювати з Вами. 
Колектив працiвникiв Envivia. 

Автор: Envivia